ТЕОРІЯ АКТИВНОСТІ ЯК ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УЧИТЕЛЯМИ БІОЛОГІЇ ТА ПРИРОДОЗНАВСТВА НА ПРИКЛАДІ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ключові слова:
модель, теорія активності, вчитель, інформаційно-комунікаційні технології, діяльністьАнотація
Прийняття теорії активності як теоретичної основи дає змогу ознайомитись із процесом використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) учителями біології та природознавства, та зрозуміти, як вони використовуютьІКТ у своїх класах. Крім того, застосування теорії активності до навчальної практики може сприяти технологічній
творчості та співпраці вчителів один з одним. Деякі дослідників використовували цю теорію для розуміння процесів,
за допомогою яких діяльність формується за своїми різними рівнями контекстів у системах діяльності. Більшість літературних джерел указують на необхідність вчителям біології та природознавства зрозуміти те, як теорія активності може бути пов’язана з використанням ІКТ у класі. Теорія активності може бути використана для вивчення технологічних питань у процесі інтеграції ІКТ на рівні класу. У своєму дослідженні ми встановили сім компонентів
моделі теорії активності, необхідних для розуміння вчителями біології та природознавства, використанням ІКТ на уроках із точки зору того, як вчителі діляться ресурсами тощо.
Посилання
Boateng K. A. ICT-driven interactions: on the dynamics of mediated control (unpublished doctoral dissertation), London School
of Economics and Political Science (LSE) : London.
Demiraslan Y., Usluel Y. ICT integration processes in Turkish schools: Using activity theory to study issues and contradictions.
Australasian Journal of Educational Technology, 24 (4), Р. 458–474. URL : http://www.ascilite.org.au/ajet/ajet24/demiraslan.html
Engeström Y. Learning by expanding. An activity-theoretical approach to developmental research. URL : http://www.citeulike.org
Engeström Y. Developmental studies of work as a test bench of activity theory: The case of primary care medical practice.
Understanding practice: Perspectives on activity and context, Р. 64–103. URL :http://www.googlescholar.com
Engeström, Y. Activity theory and learning at work. The SAGE handbook of Work place learning, Р. 86–104. URL :
Hong J. C., Chen M. Y., Hwang M. Y. Vitalizing creative learning in science and technology through an extracurricular club:
A perspective based on activity theory. Thinking Skills and Creativity. URL : http://www.elsevier.com/locate/tsc
Karasavvidis I. Activity Theory as a conceptual framework for Understanding teacher approaches to Information and
Communication Technologies. Computers & Education, 53 (2), Р. 436–444. URL : http://www.elsevier.com/locate/compedu
Kopcha T. J. Teachers’ perceptions of the barriers to technology integration and practices with technology under situated
professional development. Computers & Education, 59 (4), Р. 1109–1121. URL : http://www.elsevier.com/locate/compedu
Law E.L.C., Sun X. Evaluating user experience of adaptive digital educational games with Activity Theory. International Journal
of Human-Computer Studies, 70 (7), Р. 478–497. URL : http://www.elsevier.com
Leont’ev A. N. Activity, Consciousness and Personality. Englewood Cliffs: Prentice-Hall. Meyerson University press.
