СИСТЕМНЕ МИСЛЕННЯ ТА СТРУКТУРНИЙ МЕТОД – ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ВІДЧУЖЕННЯ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ ТА СТВОРЕННЯ ПІДРУЧНИКА «ІСТОРІЯ І МЕДИЦИНА УКРАЇНИ»
Ключові слова:
людина, навчально-виховний процес, відчуження, системне мислення, система, системоутворюючий принцип, філоменологічність, структурний метод, структура, структурно-логічна схемаАнотація
Обґрунтовується необхідність формування та розвитку системного мислення для подолання відчуженості суб’єктів навчально-виховного процесу один від одного та результатів їхньої діяльності. Системне мислення розглядається як особливий спосіб дослідницької процедури, своєрідний рух думки людини, що поєднує в певній послідовності та співвідношенні різні типи мислення. Філоменологічність (любов людини до життя) визначається як системний принцип, фіксоване відношення, що реалізується у властивостях об’єкта. Системоутворюючий принцип дає змогу шукати елементи (історичні суб’єкти, об’єкти), в яких він реалізується, встановлювати зв’язки між елементами (учасниками історичного процесу) в певному відношенні, визначати властивості, розуміти мотиви діяльності/функціонування елементів, оцінювати результати, прогнозувати наслідки їх дій. Формулюються основні критерії системного мислення. Найефективнішим методом формування системного мислення визнається структурний метод, сутність якого концентрується у контексті понятійної системи «річ – властивість − відношення». Основу структурного методу утворює виявлення структури як сукупності стосунків, інваріантних при деяких перетвореннях. Виявлення єдиних структурних закономірностей деякої множини об’єктів досягається не шляхом відкидання відмінностей цих об’єктів, а шляхом виведення відмінностей як конкретних варіантів єдиного системоутворюючого принципу (філоменологічного).Посилання
Гайденко В., Предборська І. Відчуження знання як проблема філософії освіти: теорії, практики, парадокси, політики та перспективи / В. Гайденко, І. Предборська // Філософія освіти. – 2005. − № 1. – С. 159–166.
Сычев И. А. Формирование системного мышления в обучении средствами информационно-коммуникационных технологий [Текст]: монография / И. А. Сычёв, О. А. Сычёв. – Бийск : ФГБОУ ВПО «АГАО», 2011. – 161 с.
Уемов А. И. Формальные аспекты систематизации научного знания и процедур его развития / А. И. Уемов // Системный анализ и научное знание. – Москва : Наука, 1978. – С. 95−141.
Повторева С. Взаємозв’язок теоретичного і практичного в контексті структурної методології / С. Повторева // Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія. − 2013. − Вип. 646−647. − С. 29−35.
Дьяченко И. Н. Филоменологичность − ключевое понятие философского направления «филоменология» / И. Н. Дьяченко. − Ханты-Мансийск: Информ.-изд. центр, 2011. − 41 с.
Д’яченко І. М. Історія і медицина України (з найдавніших часів до кінця XIX ст.): в 2-х частинах. Ч. I: структурований курс лекцій для студентів медичних спеціальностей навчальних закладів освіти / І. М. Д’яченко. – Ж. : 2015. – 431 с.
