ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОПТИМІЗАЦІЇ ДУХОВНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність дослідження проблеми використання педагогічних технологій для оптимізації духовно-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у процесі знаходження художніх взаємодій між різними видами мистецтва. Оптимізація духовно-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців та їх пошукова активність є одним із найважливіших завдань стратегічного напряму перетворень у ВНЗ України згідно з європейськими освітніми стандартами, що виступає для досягнення високого рівня інтелектуалізації освітнього процесу. Мета статті – розкрити особливості застосування педагогічних технологій з оптимізації духовно-пізнавальної діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва з використанням художніх взаємодій. Висвітлено особливості застосування проблемно-пошукової технології, дослідницьких форм навчання і алгоритмізованих дій на основі встановлення взаємовідношень між філософськими, загальнохудожніми, спеціально художніми поняттями та методами пізнання (загальнонауковими та художніми). Проаналізовано дидактичний потенціал діалогічної технології, практична реалізація якої оптимізує пошук взаємозв’язків між художніми системами різних видів мистецтв, багатоаспектного пізнання художнього універсуму. Діалогічна технологія застосовується для сприяння глибокому проникненню в духовний світ художнього універсуму, багатогранному й цілісному осягненню мистецької культури завдяки встановленню просторово-часових і причинно-наслідкових взаємозв’язків між художніми системами різних мистецтв у їхній синхронічній і діалогічній площині з урахуванням взаємозв’язків між філософськими, загальнохудожніми й спеціально художніми поняттями та методами пізнання. Розглянуто значущість асоціативної технології та психологічних механізмів, функціонування яких сприяє оптимізації емоційно-інтуїтивних і раціонально-логічних аспектів пізнання мистецтва. Асоціативна технологія використовується для оптимізації як емоційно-інтуїтивних, так і раціонально-логічних процесів пізнання, зокрема, за допомогою дії різноспрямованих психологічних механізмів: з одного боку, механізмів, спрямованих на встановлення зв’язків і відношень між окремими елементами свідомості, з іншого – на їх роздвоєння, розрив, вихід за межі безпосереднього, рефлексію. Одночасність взаємодії цих процесів зумовлює цілісність, рухомість і динамічність художнього простору. Визначено етапи педагогічної роботи з організації групової рефлексії щодо створення художнього образу твору з використанням методу графічного зображення музики.