ОБҐРУНТУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ
Ключові слова:
писемне мовлення, навчання дітей молодшого шкільного віку, опанування процесу письмаАнотація
Спілкування між людьми в сучасному суспільстві здійснюється за допомогою усного і писемного мовлення. З розвитком технічного прогресу, а саме появою комп’ютерних технологій, значною мірою зросла потреба у такій формі комунікації, як писемне мовлення. Так, писемне мовлення починає набувати деяких ознак усного мовлення: спілкування з реальним співрозмовником, можливості одержання швидкого зворотного зв’язку, використання коротких фраз, скорочення часу спілкування. Однак і за нових комунікацій писемне мовлення зберігає свої специфічні ознаки, бо виконує особливі функції. Писемне спілкування залишається розірваним і в просторі, і в часі, здебільшого розрахованим на віддаленого читача, тому вважається монологічним. Під час письмового викладу думок вимагається однаково уважно стежити як за тим, що написати, так і за тим, як написати, тому цей вид мовлення займає важливу роль у житті кожної людини.Посилання
Блінова В. В., Коноваленко С. В. Дидактичний матеріал для подолання вад письма у дітей. – Київ : Благовіст, 2004. – 196 с.
Виготський Л. С. Психологія і вчення про локалізацію психічних функцій. – Москва : Просвітництво, 1982. – 174 с.
Карабаєва І. І. Психологічна готовність до писемного мовлення дітей старшого дошкільного віку : автореф. дис. – Київ, 2003. – 18 с.
Литовський В. Ф. Становлення молодшого школяра як суб’єкта писемного мовлення (в умовах культурологічного орієнтованого навчання) : автореф. дис. – Київ, 2003. – 20 с.
Павлик О. Л. Розвиток писемного мовлення учнів 4 (3) класів на уроках української мови у школах з російською мовою навчання : автореф. дис. – 2003. – 18 с.
